Дружня родина Кудіних: «Ми — універсальні працівники, можемо змінювати один одного на всіх процесах» | Кременчугская газета

12 июля 2018 08:00

Бaгaтoрічні «рoдинні підряди» рoблять «Крeмeнчукм’ясo» стaбільним у всіx віднoшeнняx. «Гoлoвнe нa м’ясокомбінаті – час, запевняють у ще одній родині трудових династій м’ясокомбінату — Кудіних, — бо саме з часом ти відчуваєш впевненість у своїх вміннях, знаєш людей, а вони знають тебе, ти бачиш добре відношення керівництва до себе, до своєї праці, дивишся, чи стабільна заробітна плата та аналізуєш багато інших факторів. І якщо працюєш багато років та бачиш тут трудове майбутнє для своїх дітей – це найкраща рекомендація успішності підприємства».

Кудіна Олена Анатоліївна розпочала історію свого трудового шляху у 2001 році: «З маленькою донькою ми переїхали до Кременчука з Сєверодонецьку, щоб доглядати за моєю старенькою мамою. Потрібно було шукати роботу, але коли я вирішила, що хочу працювати на «Кременчукм’ясо», вільних місць не виявилося. Знайомі порадили мені набратися терпіння, зачекати, бо якщо дуже хочеш – то будеш працювати, а я дуже хотіла. Так і сталося – щойно звільнилося робоче місце, мені зателефонували з відділу кадрів і дали направлення в ковбасний цех у відділення обвалювання м’яса. Майстер відділення Григорій Іванович Пшеничний показував мені процеси жилування м’яса, підбадьорював, адже раніше я працювала продавцем, і все на комбінаті для мене було нове і лячне. Спочатку було дуже складно, багато фізичної праці, відповідальності та уваги при розподілі м’яса на сорти, але дуже скоро я, не побоюся такого виразу – полюбила свою роботу. Майстер також оцінив мої старання, і ось вже 17 років я займаюсь цією справою.   Для мене дуже важливо, що на м’ясокомбінаті стабільна заробітна плата, коли ти можеш планувати життя, і є повага за добросовісну працю – коли ти можеш себе відчувати потрібною людиною. За ці довгі роки я навчала своєї праці багатьох людей, і більшість з них лишились надовго працювати на комбінаті, це приємно, але найбільше я люблю і ціную наш колектив. Ми — універсальні працівники, можемо змінювати один одного на всіх процесах. Колись одна жінка жартома сказала, що я «вийшла заміж за м’ясокомбінат», так я всім відтоді говорю, що це так і є! (сміється – ред.). Свою доньку Ольгу я також привчала змалку до праці на комбінаті. Років 10 тому, коли у старших класах вона була на шкільних канікулах, Ольга приходила в ковбасний цех підзаробити, виконувала свою роботу, допомагала мені».

Олена та Ольга Кудiни

Розповідь матері продовжує донька Кудіна Ольга Андріївна:

«По закінченні 11 класу я здобула професію швеї, але з гідною роботою не склалося, тож я пішла працювати на підприємство, в якому точно була впевнена і з дитинства бачила, яка там праця – на «Кременчукм’ясо». З 2012-го три роки працювала у відділі виготовлення м’ясних напівфабрикатів. Звичайно, спочатку було дуже складно, потрібно було вивчити всі процеси. Виробляла котлети, потім стала на процеси упаковки, це вже більш відповідальна робота, бо працювати треба з замовленнями. Мабуть, у мене непогано виходило, бо склалося так, що за рекомендацією головного технолога Алли Анатоліївни Андріященко мені запропонували тимчасову роботу в бухгалтерії. Пропрацювавши два роки обліковцем на місці дівчини, яка була у декретній відпустці, я повернулась у відділенні виготовлення м’ясних напівфабрикатів вже на посаду вагаря, а згодом перейшла на аналогічну роботу в відділення обвалювання м’яса, де працює моя мама. Мені подобається стабільність, великий колектив. Приємно озиратися назад, і бачити, як за кілька років я освоїла різні професій і на кожній відчувала себе комфортно. Мені подобається брати участь у конкурсах, які проводяться на м’ясокомбінаті, була учасником творчого конкурсу ручних виробів, приурочених до Великодня та інших. Взагалі у мене два хобі – шити м’які іграшки,   фотографувати. Життєвих планів багато, і всі пов’язані з родиною. До речі, з м’ясокомбінатом пов’язане і моє особисте життя – тут я познайомилася з майбутнім чоловіком Гриневич Віталієм Ігоревичем.

На фото щасливi Ольга та Вiталiй

Він прийшов на підприємство років 7 тому ліфтером у відділення термічної обробки ковбасних виробів. Коли ми з ним випадково зустрілися, він мені відразу сподобався. Згодом ми познайомилися в соціальній мережі, і, як я тоді думала, він мене не впізнавав. Ми почали зустрічатися, спочатку потайки від колег, але наші стосунки були серйозні і в 2015 році ми одружилися. Зараз у нас є багато друзів на комбінаті, і також є пари, які тут познайомилися і одружилися. Так що добрі традиції родинних династій продовжуються і примножуються!»

Нехай щастить вам у ваших мріях та сподіваннях!

Нагадаємо, напередодні 20-річчя «Кременчукм’ясо» ми робимо публікації, присвячені людям, для яких робота на м’ясокомбінаті стала традицією, об’єднав покоління, внесла вагомий вклад в розвиток підприємства. Слідкуйте за публікаціями на нашому сайті.

Голова правління «Кременчукм’ясо» Ірина Дроздова: «Секрет успіху «Кременчукм’ясо» — в людях!»

Сильна родина Аврамчук: професії – різні, підприємство – одне

Заступник голови правління «Кременчукм’ясо» Галина Семенова: «Трудові династії є показником успіху і візиткою підприємства»

Міцна родина Маценко: успіх їх трудової династії життєвий і простий — важливо робити те, що любиш!

Олена Самойлова

Подпишись на нас

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

• 167 просмотров