«Врятувати Дніпро»: чи можливо це зробити реально? | Кременчугская газета

Опубликовано в Детские новости Автор: adminGWP

Июль 28th, 2018

27 июля 2018 08:00

Чoму нe здійснюються мaсштaбні зaxoди пoрятунку тa з чoгo вaртo пoчинaти.

26 липня у Крeмeнчуцькoму нaціoнaльнoму унівeрситeті ім. Oстрoгрaдськoгo відбувся круглий стіл між eкoлoгaми, науковцями, депутатами та представниками інших підрозділів щодо вирішення питання забруднення та цвітіння Кременчуцького водосховища.

«Дана проблема вийшла за рамки України. Та, нажаль, поки ніхто особливих серйозних заходів щодо зупинки екологічного лиха – не робить», — розпочав зустріч секретар Кременчуцької міскради Юрій Гриценко.

Про те, що проблема цвітіння Дніпра актуальна уже близько 20 років та що головний фактор цвітіння — викиди – зауважив професор університету кафедри біотехнологій Володимир Нікіфоров.

«У першу чергу забрудненню постійно сприяє потрапляння фосфатів з хімії, а Україна, на відміну від інших європейських країн, офіційно їхнє використання не забороняє. Це спричиняє більшому поширенню водоростей. А ті в свою чергу, при розкладанні біомаси втрачають багато кисню, що призводить до масового замору риби», — прокоментував він.

Саме постачання хімії з фосфатами закладається під час торгових домовленостей з виробниками. А порошки з таким вмістом окрім підприємств, використовуються у кожному домі.

Про те, що серед основних забруднювачів – великі підприємств зауважив і начальник Полтавського регіонального управління водних ресурсів Василь Євсеєв. За його словами, підприємства забруднюють у першу чергу води річок, і від них — водосховище.

Професор Микола Сокур запропонував упродовж роботи комісій по дослідженню забруднення організувати перевірки діючих підприємств міста. Та після цього створити карту з позначеннями винуватців».

Серйозними забруднювачами вважає і приватні «палаци» біля води.

«Адже ці будівлі не мають центрального водовідведення і стоки відходять у сховище», — зауважив він.

Гіпотезу, яку обіцяють багато науковців — про забруднення через глобальне потепління – висловив еколог Олег Гапон. За його словами, задля поступової оптимізації клімату варто розробляти держпрограми, які діятимуть упродовж багатьох років. А за ними – контролювати підприємства та проводити дослідження — щоб це були не просто плани, а реальний постійний моніторинг – що допомагав би знати і рівень води у водоймі і швидкість течії.

«З 11 липня була збільшена подача води Кременчуцькою ГЕС з 700 до 1000 куб. м на сек. Як бачимо, за останні дні ситуація дещо покращилася, але ж ми бачимо, що це тимчасові заходи і таким ми не обійдемося», — зауважив Нікіфоров.

І наголосив, що відповідно до програми водного господарства річки Дніпро, яка діє до 2020 року, існують заходи для забезпечення екологічного функціонування Дніпровських водосховищ.

«До того ж ми разом із університетом можемо підготувати програму для повноцінної переробки водоростей у біогаз», — додав він.

Проте часткове видалення водростей можливе і шляхом зариблення водойми корисними мальками, які ці водорості та бактерії поїдають.

«Окрім того, що ми пропонуємо збільшити пропуск води у акваторії Кременчуцької ГЕС, який на сьогодні був 400 куб. м на сек до 1000 куб.м на сек, а і збільшення споживачів фітопланктону. Це білий товстолоб та білий амур».

«Білий товстолоб чисто споживає фітопланктон, а уже гібрид – він і зоопланктон поїдає. Амур може їсти навіть очерет. Спираючись на обґрунтування інституту рибного господарства, нам необхідно щорічно зарибляти такими цінними рибами хоча б 2 млн 700 тис. штук, щоб ситуація поліпшилась», — розповів головний іхтіолог Ю.Ярцев.

Та для цього треба близько 10 млн 647 тис. грн у рік.

За його словами, за останні 15 років держава практично не приділяла уваги цьому питанню.

Наразі зариблюють лише користувачі рибальства, поповнюючи водойму 25-40 тис. екземплярами у рік, і товариство рибалок щорічно надає водоймі близько 40 тис. штук Амуру та 20 тисяч товстолобу. Однак питання складне тим- додав Ярцев — що рибалки продовжують виловлювати рибу у заборонених місцях. За його статистикою, наразі вилов особин рибалками у 1,5 рази більший за промисловий. Натомість ініціювання заборони вилову риби у водосховищах на рівні держави результатів не приведе.

Також за повідомленням іхтіолога, для нерестовища риб у водосховищі варто щорічно проводити покос та видалення водоростей. А це — близько 350 га, які варто розчистити. Зараз найбільшої уваги потребують Кам’янопотоцькі та Білецьківські плавні.

«Рослини розжились суцільним килимом, на човні там не проїдеш, від цього страждає і риба», — зауважив він.

Про те, що варто підключити Міністерство екології, Кабінет Міністрів, Верховну Раду, а також переймати досвід у міст, які побороли подібну екологічну біду на водосховищах поруч їхнього міста – зауважив детутат Олександр Роженко.

«Ми звернулися до фахівців уже тоді, коли, вибачте, півень клюнув у одне місце. Тепер, коли такий сморід, ми починаємо шукати шляхи вирішення. Я особисто ініціювала засідання комісії з екології не лише порядку денного, а і таких питань, як і забруднення Дніпра. Є три шляхи фінансування: державний, обласний та міський бюджет. Доки ми чекатимемо коштів від програм, ми могли б зекономити на чомусь — хоча б на купівлі банку — і вирішити найголовніші питання – такі як екологічні», — зауважила депутат міськради О.Піддубна.

Та додала, що на цій програмі перед виборами «піарився» нардеп Юрій Шаповалов, однак далі пустих обіцянок справа не дійшла.

Натомість про написані звернення до Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Міністерства екології, у якому зазначений перелік апробувань, і дочекатися їхніх пропозицій – повідомила депутат Тетяна Сідерка.

Питання має вирішуватися не лише в регіональному масштабі – підсумував еколог, доцент університету Володимир Бахарєв:

«Наскільки збільшилася площа водосховища, наскільки зменшилася прибережна зона – мають бути дослідження. Нажаль, таких комплексних досліджень немає. Для того, щоб зрозуміти – скільки викидів іде від підприємств – потрібне облаштування спеціальними датчиками, за яких ми б чітко знали – коли збільшується рівень води. У нас у прибережних зонах відбувається застій у прибережних зонах. По перше, через обміління, по-друге, через заростання рослинами, по-третє, немає відтоку води.»

На його думку, щоб зрозуміти, як реалізувати комплексні заходи найближчим часом – на прибережні зони варто намити пісок, ліквідувати водорослі у центрі водосховища, поглибити прибережну зону, таким чином отримавши більший відток води. А при подачі води з водосховища вода швидше проходитиме. Таким чином, вода не застоюватиметься, що зменшить ріст водоростей, відповідно, риба гинутиме менше.

«Щодо програми з нашого університету. У нас на рятувальній станції є маленька затока, де постійно водорості темно-зелені. То давайте поставимо один газвольтер, і спробуємо себе отопити одну зиму тим газом, який вони зберуть влітку. І це буде приклад для всієї України, та подібних ситуацій в інших регіонах», — запропонував В. Бахарєв.

Наприкінці зустрічі вирішили ініціювати робочу групу у Кременчуцькій міськраді, а всі пропозиції занотувати у протокол та покроково їх вирішувати. Пізніше професор університету В.Нікіфоров запросив присутніх поглянути на установку з переробки водоростей у біогаз. Як повідомляли раніше, даною робзробкою зацікавилися і австрійські вчені. А наскільки дієво її застосовуватимуть на нашій водоймі та чи реалізуються всі вищевказані поради — побачимо згодом.

Далі буде.

Нагадаємо, Шаповалов піарився обіцянками, а над забрудненням Дніпра «голови сушать» науковці.

Серед найперших ворогів Кременчуцького водосховища – фосфати та викиди від підприємств.

Кременчуцьке водосховище необхідно щороку зарибнювати 2 млн 372 тис штук риби.

Ліна Романченко

Фото Кирило Воронцов